- неголосний
- -а́, -е́.Який не дуже сильно звучить, якого не дуже добре чути; тихий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
неголосний
Смотреть что такое "неголосний" в других словарях:
неголосний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безголосий — а, е. 1) Який втратив голос. || Який має поганий або слабий голос. || Глухий, неголосний. 2) перен. Беззвучний, тихий; німий. 3) перен. Безсловесний … Український тлумачний словник
безодголосний — а, е, діал. Неголосний … Український тлумачний словник
глухуватий — а, е. 1) Трохи глухий (у 1 знач.). 2) Не зовсім дзвінкий; неголосний … Український тлумачний словник
маленький — а, е. 1) Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Невеликий обсягом. 2) Невеликий кількісно; нечисленний. || Незначний сумою (про… … Український тлумачний словник
неголосно — Присл. до неголосний … Український тлумачний словник
негучний — а/, е/. Який слабо звучить, якого далеко не чути; тихий, неголосний. || Без галасу, шуму; негомінкий … Український тлумачний словник
писк — у, ч. 1) Високий неголосний звук, що його видає яка небудь жива істота. || Плач немовляти. 2) перен. Такий звук як вияв певних почуттів (невдоволення, збентеження, болю і т. ін.) … Український тлумачний словник
пискливий — а, е. Пронизливо високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.). || Який характеризується такими звуками або наявністю таких звуків. || Який утворює пронизливо високі звуки (про предмети). || Який говорить… … Український тлумачний словник
пошум — у, ч., поет. Неголосний шум … Український тлумачний словник
